Еволюція, продиктована боєм
Українське оборонне відомство продовжує активно посилювати технічні спроможності піхоти. Черговим поповненням у переліку військової техніки став наземний логістично-евакуаційний роботизований комплекс (НРК) Vepr. Цей безпілотний помічник не є новачком на полі бою – його перші модифікації виконують завдання на передовій ще з 2024 року. Врахувавши реальні відгуки та практичний досвід українських захисників, вітчизняні інженери суттєво переробили та модернізували платформу, підлаштувавши її під нинішні жорсткі реалії фронту.
Технічний портрет та багатофункціональність
За своїх відносно компактних габаритів (довжина – 136 см, ширина – 112 см, висота – 138 см) та власної ваги близько 350 кг, «залізний вепр» здатний брати на борт вантаж, що дорівнює його власній масі. Двома електромоторами потужністю по 1500 Вт кожен керує сучасна електроніка, яка розганяє платформу до швидкості понад 7,5 км/год. Запасу батареї вистачає на солідний марш-кидок тривалістю майже 40 км. Для орієнтації у просторі робот використовує цифрові камери, а стабільність керування підтримується кількома альтернативними каналами зв'язку.
Завдяки оновленню перелік місій, які може виконувати Vepr, суттєво розширився:
- Логістика та постачання: транспортування боєкомплекту, провізії та іншого майна вагою до 350 кг.
- Медевак: одночасна евакуація одного або двох поранених бійців.
- Інженерні роботи: дистанційне очищення територій від мін.
- Ударна функція: використання платформи у ролі дрона-камікадзе.
- Технічна підтримка: буксирування та евакуація інших пошкоджених НРК або легких колісних машин.
Простота, що рятує життя
Комплекс створювався з розрахунком на те, що користуватися ним зможуть піхотинці будь-яких підрозділів. Vepr вирізняється максимально зрозумілою логікою керування, невибагливістю в обслуговуванні, довговічністю компонентів та швидким курсом підготовки операторів.
Наземна роботизована техніка вже стала невіддільною частиною війни: щомісяця українські НРК здійснюють близько 10 000 виїздів задля забезпечення логістики та порятунку життів. Держава планує масштабувати цей успіх — лише за перші шість місяців 2026 року Міноборони має намір придбати понад 25 000 роботизованих комплексів, що вдвічі перевищує обсяги закупівель за весь минулий рік. Кінцева мета амбітна — повністю замінити людей безпілотними платформами на етапі фронтової логістики.
Vepr поповнив лінійку вже кодифікованих українських розробок, серед яких нещодавно з'явився і комплекс «Бізон-Л». Останній примітний тим, що використовує одразу шість типів зв'язку, включно зі Starlink та LTE, що робить його невразливим для ворожих систем радіоелектронної боротьби.
Детальніше про технічні характеристики НРК Vepr та плани роботизації фронтової логістики читайте на сайті Міністерства оборони України.